fbpx

Майже кожна людина ( і молода і похилого віку) за своє життя стикалася з підвищенням артеріального тиску. Траплялося це з різних причин: важка фізична праця, нервове перевантаження, зміна погоди.

Артеріальна гіпертензія

Майже кожна людина ( і молода і похилого віку) за своє життя стикалася з підвищенням артеріального тиску. Траплялося це з різних причин: важка фізична праця, нервове перевантаження, зміна погоди.

Який же тиск вважається підвищеним? Що включає поняття «артеріальна гіпертензія»? Які фактори ризику розвитку даного захворювання?

Відповімо на кожне з цих питань!

 По-перше, оптимальним артеріальним тиском вважаються такі значення: систолічний тиск (або «верхній») – менше 120 мм.рт.ст. та діастолічний тиск (або «нижній») менше 80 мм.рт.ст.

  • Є ще поняття нормального артеріального тиску: «верхній» — менше 130 мм.рт.ст., «нижній» — менше 85 мм.рт.ст. та нормального високого артеріального тиску ( систолічний – 130-139 мм.рт.ст., діастолічний – 85-89 мм.рт.ст.).

     Артеріальна гіпертензія – це підвищення артеріального тиску до 140/90 мм.рт.ст. і вище, при тому воно має бути постійним та стабільним, тобто підтверджується при повторних вимірюваннях АТ ( не менше ніж 2-3 рази у різні дні напротязі 4 – х тижнів.) Тобто одноразове підвищення артеріального тиску не означає, що є артеріальна гіпертензія. Але варто звернути на це увагу, знайти причину такого коливання АТ, адже це може бути тільки першою сходинкою до розвитку захворювання.

    Артеріальна гіпертензія – це досить важке захворювання, і якщо не корегувати тиск – страждати будуть й інші органи ( так звані органи мішені): серце, нирки, мозок, судини, очне дно. Поступово в цих органах розвиваються певні зміни (гіпертрофія серцевого м’язу, підвищення концентрації креатиніну в крові, ураження судинної сітки очей), що спочатку змушують працювати в умовах підвищеного тиску і навантаження. Згодом, коли компенсаторні механізми вичерпуються – виникають ускладнення, з якими організму надзвичайно важко впоратися, які можуть мати навіть летальні наслідки ( інсульт, інфаркт, крововиливи в сітківку, розшарування та розрив аорти).

    Отже, що ж відноситься до основних факторів ризику?
  • Вік ( у чоловіків > 55 років, у жінок > 65 років);
  • Високий пульсовий тиск у осіб похилого віку (> 60 мм.рт.ст.) ( пульсовий тиск – це різниця між систолічним та діастолічним тиском, і в нормі становить 35-55 мм.рт.ст.);
  • Паління;
  •  Дисліпідемія ( це підвищення в крові «поганого» холестерину, та зниження «хорошого»);
  •  Глюкоза плазми крові натще 5,6 – 6,9 ммоль/л
  • Порушення толерантності до глюкози;
  • Абдомінальне ожиріння ( окружність талії > 102 см у чоловіків і >88 см у жінок);
  • Серцево-судинні захворювання у сімейному анамнезі ( до 55 років у чоловіків, до 65 років у жінок).

    Тож якщо маєте хоч одну з перелічених вище проблем – контролюйте свій тиск, змінюйте спосіб життя, та зверніться до кардіолога на профілактичний огляд.