Міокардит – це запальне захворювання серцевого м’язу. Спричинити його можуть різноманітні інфекційні та неінфекційні чинники.
Міокардит – це запальне захворювання серцевого м’язу. Спричинити його можуть різноманітні інфекційні та неінфекційні чинники.
До інфекційних агентів відносяться:
– бактерії ( найчастіше, стрептококи);
– віруси ( парвовірус, адеовірус, віруси гепатиту В та С, цитомегаловірус та ін.);
– гриби, мікоплазми та навіть гельмінти.
До неінфекційних чинників належить:
– негативний вплив на серцевий м’яз кардіотоксинів (алкоголю, кокаїну, чадного газу);
– вплив великої дози іонізуючого випромінювання;
– лікарські препарати;
– алергічні та токсичні реакції після укусів комах та ін.
Поширеність міокардиту становить до 20 % всіх некоронарогенних уражень серця. Та від 5 до 11 % всіх захворювань серцево-судинної системи.
Тож, в останні роки відзначено зростання захворюваності міокардитом. Це обумовлено впровадженням у клінічну практику нових діагностичних методів. Збільшення числа хворих міокардитом зв’язують також зі:
Міокардит може протікати як гострий, підгострий та хронічний процес.
Зазвичай кардіальна патологія при гострому міокардиті проявляється наприкінці 1-го або 2-го тижня від початку інфекційного захворювання. У типових випадках міокардит розпочинається з лихоманки. Такий неспецифічний прояв частіше приймається за ГРВІ. Іноді ж першими проявами міокардиту бувають: швидка стомлюваність, підвищена пітливість, артралгії, астенізація ( загальна слабкість, безсилля).
Ще одним проявом міокардиту може бути біль в області серця. У більшості випадків хворі описують цей біль як тиснення за грудиною, але характер може бути і ниючим і колючим. Інтенсивність болю коливається від слабкого до нестерпного. Біль при міокардиті не пов’язаний з фізичним навантаженням, може бути короткотривалим, або турбувати ввесь час. Зазвичай біль не іррадіює, але може копіювати стенокардію і віддавати в руку, лопатку чи ліве плече.
Нерідко проявом міокардиту є задишка, яка передує больовому синдрому. Інколи не обходиться і без перебоїв в роботі серця ( відчуття прискореного серцебиття, неритмічні скорочення серця).
Не варто забувати, що міокардит може протікати абсолютно безсимптомно і не проявлятися абсолютно ніякими кардіальними симптомами. Такий міокардит маскується під первинний інфекційний процес ( висока температура, загальне недомагання).
Отже, підозрювати міокардит треба вже при наявності немотивованої тахікардії, аритмії й/або серцевій недостатності неясного генезу.
Клінічна картина хронічного міокардиту складається з послідовного ряду загострень, які наступають через невизначені проміжки часу. Кожне із загострень спочатку приймають за гостру респіраторну інфекцію, і тільки наступні порушення функціонального стану серця дозволяють з’ясувати причину лихоманки.
У діагностиці міокардиту допомагають певні лабораторні аналізи та інструментальні дослідження ( ЕКГ, УЗД серця, МРТ серця, біопсія міокарду).
При будь яких проявах з боку серця, високій температурі, яка не проходить, погіршенні самопочуття варто звернутися до лікаря і не займатися самолікуванням, адже це може бути небезпечно для вашого здоров’я.
Портативний апарат Icare, який може використовуватися на дому для постійного виміру ВОТ