Інгаляційна терапія, який інгалятор обрати?

Як правильно обрати інгалятор та кому він потрібний?

Київ, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 52

Інгаляційна терапія, який інгалятор обрати?

Довкола теми небулайзерів останнім часом чимало дискусій, а точніше – розгортаються цілі баталії. Аби розібратися, потрібно відповісти перш за все на основні питання.

Які препарати використовувати через небулайзер?
У яких випадках доцільне застосування?
Кому потрібно користуватися небулайзером?
Як довго має тривати лікування?
Який небулайзер обрати?

Технічні характеристики окремих небулайзерів дуже важливі, певні препарати мають використовуватись тільки з відповідними типами та навіть брендами (!) небулайзерів.

Про вибір небулайзеру

Одразу скажу, що для бронходилятаторів та ацетилцистеїну тип та бренд не має значення, для інгаляційних кортикостероїдів (будесонід, флутиказон) має використовуватися лише компресорний небулайзер і ні в якому разі не ультразвуковий. Рибавірин має використовуватися лише через небулайзер, що генерує дрібні аерозольні частини (Small Particle Aerosol Generator – SPAG).

Для наступних молекул має значення навіть бренд:

• Тобраміцин – Pari LC

• Дорназа альфа – Hudson T Up-draft II, Marquest Acorn II, Pari LC, Durable Sidestream, Pari Baby

• Пентамадин – Marquest Respirgard II

• Ілопрост – I-neb Adaptive Aerosol Delivery (AAD) System

• Азтреонам – Altera nebulizer system

• Трепростоніл – Tyvaso inhalation system

Ефективність терапії за допомогою інгаляторів залежить від

– віку пацієнта

– фізичних та когнітивних здібностей,

– пристрою для доставки

– пацієнт-пристрій інтерфейсу.

Краще довірте це лікарю

Фізична можливість означає можливість пацієнта використовувати конкретний пристрій у залежності від параметрів вдоху:

Об’єму та швидкості потоку
Координації між натисканням та вдохом
Можливості використовувати загубник.

Аби визначитися з інгалятором (небулайзер, дозований аерозольний, сухо-порошковий, рідкий аерозольний) необхідно хоч приблизно уявляти дихальний об’єм конкретного пацієнта та швидкість з якою він може вдихнути. Для цього можна використати пікфлоуметр, виконати спірометрію, а можна орієнтуватися і на вік.

Якщо перед вами маленька дитина чи пацієнт 65+, то дуже вірогідно, що вище згадані параметри не дадуть змоги зробити швидкий та достатній вдих. Також точно виникатиме проблема з координацією між натисканням та вдохом. Розмір часток аерозолю, частота дихання, швидкість потоку на вдосі та респіраторний патерн визначають використання того чи іншого пристрою для інгаляцій.

Когнітивні можливості передбачають розуміння пацієнтом коли та як користуватися пристроєм для доставки медикаментів.